- споконвіку
- = споконві́к, споконвікі`в; нар.испоко́н ве́ку, испоко́н веко́в, изве́чно; издре́вле; споко́н ве́ку, споко́н веко́в; изве́ка, изнача́ла, изнача́льно, искони́
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
споконвік — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
споконвіків — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
споконвіку — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
споконвіку — присл. (з найдавніших часів), споконвік, споконвіків, відвіку, одвіку, звіку, справіку, спрадавна, спрадавен, звіку правіку, з передвіку, з передвіків, спередвіку Пор. здавна … Словник синонімів української мови
споконвік — присл. Те саме, що споконвіку … Український тлумачний словник
споконвіків — присл. Те саме, що споконвіку … Український тлумачний словник
споконвічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
споконвічність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
споконвічно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
споконвічність — ності, ж. Абстр. ім. до споконвічний … Український тлумачний словник
споконвічно — Присл. до споконвічний … Український тлумачний словник